Основні напрямки енергозбереження та підвищення енергоефективності для об’єктів
Основні напрямки енергозбереження та підвищення енергоефективності лежать в площині:
- економії електричної енергіїв частині освітлення, електропривода, електрообігріву, електроплит, холодильних установок і кондиціонерів, побутових пристроїв, а також зниження втрат в розподільних і групових електромережах.
- економії теплової енергіїв частині зниження тепловтрат і підвищення ефективності систем теплопостачання.
- економії води.
- економії моторного палива.
Економічний ефект від реалізації заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності оцінюється за формулою:
D =(F*G)/1000
де:
D – економічний ефект від реалізації заходу, тис. руб
F — ефект від впровадження заходу за рік, кВт
G — середній тариф на енергію руб./(од. виміру) в рік
Порядок величин очікуваної річної економії при реалізації заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності знаходиться в наступних межах:
В системах освітлення:
- Застосування енергоефективної пускорегулювальної апаратури (ПРА) газорозрядних ламп —11% від споживаної газорозрядними лампами
- Установка датчиків руху/присутності — 40-50% від споживання електричної енергії
- Модернізація освітлення (заміна люмінесцентних ламп на світлодіодні).Подібна модернізація освітлення можлива лише в коридорах та рекреаціях. У закладах дошкільної, шкільної та професійно-технічної освіти, а також в основних функціональних приміщеннях лікувально-профілактичних закладів слід застосовувати люмінесцентні (у тому числі компактні) лампи галогенні лампи розжарювання (п. 7.18 СНиП 23-05-95 «ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ») — 10-15% від споживання електричної енергії.
В системах опалення:
- Автоматизація систем теплопостачання будівель допомогою встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) при одночасному підвищенні комфортності в приміщеннях — 10-15% від споживання теплової енергії;
- Щорічна хімічне очищення внутрішніх поверхонь нагріву системи опалення та теплообмінних апаратів — 10-15% від споживання теплової енергії;
- Впровадження пофасадного регулювання системи опалення –2-3% від споживання теплової енергії;
- Відновлення теплоізоляції на трубопроводах систем опалення та систем ГВП —7-9% від споживання теплової енергії;
- Застосування регуляторів температури в системах ГВП —25% від споживання теплової енергії;
- Встановлення регуляторів температури теплоносія в системі опалення —15% від споживання теплової енергії;
- Автоматизований вузол керування теплоспоживанням (АУУ) —20-35% від споживання теплової енергії;
- Балансування стояків опалення та ручне регулювання —12-25% від споживання теплової енергії;
- Переведення системи опалення на черговий режим у неробочий час, святкові та вихідні дні —10-15% від споживання теплової енергії;
- Встановлення відбивача, який представляє собою теплоізоляційну прокладку з тепловідбивним шаром між опалювальним приладом і стіною —2-3% від споживання теплової енергії;
- Установка тепловідбивною плівки (теплового екрана) в межрамное простір вікна– 2-3% від споживання теплової енергії;
- Утеплення підвалу —5-6% від споживання теплової енергії;
- Утеплення горища —3-4% від споживання теплової енергії;
- Утеплення вікон —10-20% від споживання теплової енергії;
- Утеплення дверей —10-15% від споживання теплової енергії;
- Заміна дверей —10-15% від споживання теплової енергії;
- Встановлення доводчика —0,5–1% від споживання теплової енергії;
У системах ХВС:
- Застосування частотного регулювання насосів систем водопостачання —до 50% від споживання електричної енергії;
- Застосування економічної водорозбірної арматури — 30-35% від обсягу споживання води
- Встановлення безконтактних змішувачів (БС) і аераторів-рассекателей (АР) — 30-50% від обсягу споживання води
- Встановлення регульованого приводу на насосі підкачки — 54% від споживання електричної енергії
- Встановлення регульованого приводу на погружном насосі — 42% від споживання електричної енергії
В системах ГВП:
- Автоматизація регулювання системи ГВП — 15-30% від споживання теплової енергії
- Застосування економічної водорозбірної арматури — 15-20% обсягу споживання води
Розробка плану заходів з підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження (ФЗ №261, п. 1 ст. 15 гол. 4) базується на застосуванні заходів типового характеру. Впровадивши ці заходи, можна зекономити паливно-енергетичні ресурси, і, як наслідок, витрати на їх оплату.
Заходи бувають різних видів, починаючи з маловитратних і закінчуючи нововведеннями, які вимагають вагомих інвестицій. Деякі заходи можна реалізувати без шкоди капітальних вкладеннях, лише методом усунення витоку енергоносіїв або явного перевитрати енергії та палива. Якщо вам потрібен досвідчений електрик у Львові, відвідайте веб-сайт https://220lviv.top
Заходи підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження можуть окупитися за нетривалі терміни.
Враховуючи обов’язковість встановлення приладів комерційного обліку для усіх видів енергії і палива за чинним вимогам і нормативам, заходи з даного напрямку не розглянуті.
Оцінка реалізації заходів щодо технічної можливості та економічної доцільності повинна бути строго індивідуальною для кожного об’єкта, з урахуванням особливостей даного підприємства, а також згідно з прийнятими методиками щодо визначення ефективності інвестицій.
Перелік заходів можна класифікувати наступним чином, прийнявши за критерій класифікації призначення об’єкта.