17.07.2023

Основні напрямки енергозбереження та підвищення енергоефективності для об’єктів

Від verter

Основні напрямки енергозбереження та підвищення енергоефективності лежать в площині:

  • економії електричної енергіїв частині освітлення, електропривода, електрообігріву, електроплит, холодильних установок і кондиціонерів, побутових пристроїв, а також зниження втрат в розподільних і групових електромережах.
  • економії теплової енергіїв частині зниження тепловтрат і підвищення ефективності систем теплопостачання.
  • економії води.
  • економії моторного палива.

Економічний ефект від реалізації заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності оцінюється за формулою:

D =(F*G)/1000

де:

D – економічний ефект від реалізації заходу, тис. руб

F — ефект від впровадження заходу за рік, кВт

G — середній тариф на енергію руб./(од. виміру) в рік

Порядок величин очікуваної річної економії при реалізації заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності знаходиться в наступних межах:

В системах освітлення:

  • Застосування енергоефективної пускорегулювальної апаратури (ПРА) газорозрядних ламп —11% від споживаної газорозрядними лампами
  • Установка датчиків руху/присутності — 40-50% від споживання електричної енергії
  • Модернізація освітлення (заміна люмінесцентних ламп на світлодіодні).Подібна модернізація освітлення можлива лише в коридорах та рекреаціях. У закладах дошкільної, шкільної та професійно-технічної освіти, а також в основних функціональних приміщеннях лікувально-профілактичних закладів слід застосовувати люмінесцентні (у тому числі компактні) лампи галогенні лампи розжарювання (п. 7.18 СНиП 23-05-95 «ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ») — 10-15% від споживання електричної енергії.

В системах опалення:

  • Автоматизація систем теплопостачання будівель допомогою встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) при одночасному підвищенні комфортності в приміщеннях — 10-15% від споживання теплової енергії;
  • Щорічна хімічне очищення внутрішніх поверхонь нагріву системи опалення та теплообмінних апаратів — 10-15% від споживання теплової енергії;
  • Впровадження пофасадного регулювання системи опалення –2-3% від споживання теплової енергії;
  • Відновлення теплоізоляції на трубопроводах систем опалення та систем ГВП —7-9% від споживання теплової енергії;
  • Застосування регуляторів температури в системах ГВП —25% від споживання теплової енергії;
  • Встановлення регуляторів температури теплоносія в системі опалення —15% від споживання теплової енергії;
  • Автоматизований вузол керування теплоспоживанням (АУУ) —20-35% від споживання теплової енергії;
  • Балансування стояків опалення та ручне регулювання —12-25% від споживання теплової енергії;
  • Переведення системи опалення на черговий режим у неробочий час, святкові та вихідні дні —10-15% від споживання теплової енергії;
  • Встановлення відбивача, який представляє собою теплоізоляційну прокладку з тепловідбивним шаром між опалювальним приладом і стіною —2-3% від споживання теплової енергії;
  • Установка тепловідбивною плівки (теплового екрана) в межрамное простір вікна– 2-3% від споживання теплової енергії;
  • Утеплення підвалу —5-6% від споживання теплової енергії;
  • Утеплення горища —3-4% від споживання теплової енергії;
  • Утеплення вікон —10-20% від споживання теплової енергії;
  • Утеплення дверей —10-15% від споживання теплової енергії;
  • Заміна дверей —10-15% від споживання теплової енергії;
  • Встановлення доводчика —0,5–1% від споживання теплової енергії;

У системах ХВС:

  • Застосування частотного регулювання насосів систем водопостачання —до 50% від споживання електричної енергії;
  • Застосування економічної водорозбірної арматури — 30-35% від обсягу споживання води
  • Встановлення безконтактних змішувачів (БС) і аераторів-рассекателей (АР) — 30-50% від обсягу споживання води
  • Встановлення регульованого приводу на насосі підкачки — 54% від споживання електричної енергії
  • Встановлення регульованого приводу на погружном насосі — 42% від споживання електричної енергії

В системах ГВП:

  • Автоматизація регулювання системи ГВП — 15-30% від споживання теплової енергії
  • Застосування економічної водорозбірної арматури — 15-20% обсягу споживання води

Розробка плану заходів з підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження (ФЗ №261, п. 1 ст. 15 гол. 4) базується на застосуванні заходів типового характеру. Впровадивши ці заходи, можна зекономити паливно-енергетичні ресурси, і, як наслідок, витрати на їх оплату.

Заходи бувають різних видів, починаючи з маловитратних і закінчуючи нововведеннями, які вимагають вагомих інвестицій. Деякі заходи можна реалізувати без шкоди капітальних вкладеннях, лише методом усунення витоку енергоносіїв або явного перевитрати енергії та палива. Якщо вам потрібен досвідчений електрик у Львові, відвідайте веб-сайт https://220lviv.top

Заходи підвищення енергетичної ефективності та енергозбереження можуть окупитися за нетривалі терміни.

Враховуючи обов’язковість встановлення приладів комерційного обліку для усіх видів енергії і палива за чинним вимогам і нормативам, заходи з даного напрямку не розглянуті.

Оцінка реалізації заходів щодо технічної можливості та економічної доцільності повинна бути строго індивідуальною для кожного об’єкта, з урахуванням особливостей даного підприємства, а також згідно з прийнятими методиками щодо визначення ефективності інвестицій.

Перелік заходів можна класифікувати наступним чином, прийнявши за критерій класифікації призначення об’єкта.